ФІЛОСОФІЯ СТВОРЕННЯ "СИМБІТЕРУ" МАЄ НАИВИЩИИ РІВЕНЬ ГУМАНІЗМУ

0

Загальновідомо, що подолання економічної кризи в країні - наше стратегічне завдання. Ефективне його рішення можливе лише за умов створення вітчизняної конкурентоздатної продукції найвищого ґатунку. І запорукою того є впровадження інноваційних наукових розробок у практичну площину.

Особливо підкреслю, що в важкий для держави час, коли не вистачає ресурсів для повноцінного фінансування науки, дуже перспективним вбачається пошук взаємозв'язку між фундаментальними дослідженнями та реальним виробництвом.

Яскравим прикладом такого обопільного корисного процесу є творча співпраця Київського національного університету імені Тараса Шевченка з науково-виробничою компанією «О.Д. Пролісок», що створила і випускає живі мультипробіотики сімейства «Симбітер». Цю команду професіоналів очолює доктор біологічних наук, професор, лауреат премій імені І. І. Мечникова і Д. К. Заболотного НАН України Дмитро Янковський – вихованець нашого вишу.

Знаменно й те, що Дмитро Станіславович є учнем видатного українського вченого, засновника Інституту фізіології у складі КНУ ім. Т. Шевченка академіка НАН України Петра Богача. Гідним продовженням справ Петра Григоровича стало створення Навчально-наукового центру «Інститут біології та медицини» КНУ, який нині очолює професор Людмила Остапченко. Саме за участю відомих учених Людмили Остапченко та Тетяни Берегової, завідувача науково-дослідної лабораторії «Фармакології і експериментальної патології», доктора біологічних наук, професора були проведені фундаментальні дослідження інтелектуальних напрацювань компанії «О.Д. Пролісок».

Саме ці результати стали підґрунтям для масштабного доклінiчного вивчення ролі мікрофлори у регуляції життєдіяльності організму людини. Важливість цієї теми пояснюється тим, що оптимальна мікробна екологія - основа основ нашого здоров’я. В цьому сенсі дослідження Дмитра Янковського та його однодумців є безцінними. Запропоновані ними мікробні композиції пробіотичного типу на сьогодні не мають аналогів. Перевага мультиштамних пробіотиків групи «Симбітер» над іншими пробіотиками всебічно досліджена і представлена у трьох докторських та восьми кандидатських дисертаціях, захищених нашими біологами.

Крім того, саме завдяки матеріальній підтримці «О.Д. Пролісок» університет мав змогу придбати нове наукове обладнання, витратні лабораторні матеріали тощо. Все це неабияк посприяло тому, що ми стали провідним навчальним закладом України у дослідженні різних напрямів сучасної мікробіології. Маємо низку публікацій з даної теми в провідних світових наукових журналах, що цитуються в науко-метричних базах (Scopus, Web of Science), організували і провели на вищому рівні ряд науково-практичних конференцій міжнародного масштабу, де наші науковці мали резонансні доповіді.

Отже, хотів би щиро подякувати Дмитру Станіславовичу за все те, що він зробив і продовжує робити у співпраці з університетом. Користуючись нагодою, згадаю з великою шаною колег, однодумців, надійних партнерів Дмитра Янковського - відомого мікробіолога та вірусолога, академіка НАН України Володимира Широбокова та керівника наукового центру компанії «О.Д. «Пролісок» Галину Димент.

Навчально-науковий центр «Інститут біології та медицини» нині має 12 кафедр: біохімії, біофізики,загальної та молекулярної генетики, мікробіології та загальної імунології, вірусології, фізіології людини і тварин, фізіології та екології рослин, зоології, ботаніки, цитології, гістології та біології індивідуального розвитку, екології, фундаментальної медицини.

Взагалі, на мою думку, і світова практика про це свідчить, що медицина має бути зосереджена саме в класичних університетах. Адже всі провідні світові клініки і центри є структурними підрозділами університетів. Певен, колись і ми, в Україні, обов’язково повернемося до цього. Звісно ж, це не означає, що завтра треба закрити всі профільні медичні навчальні установи. Скажу більше, маємо за честь тісно співпрацювати з Національною академією наук України (НАН України), зокрема, з відділенням біохімії, фізіології та молекулярної біології, яке очолює академік Сергій Комісаренко, з іншими працівниками НАН та Академії медичних наук України. Ми завжди працювали разом і будемо так робити і надалі. Але… Повторюю: медицина як наука має бути зосереджена в університетах! Так повинно бути, і до цього нам треба прагнути. Прагнути поступово, обережно, вдумливо, проте впевнено і стало, враховуючи особливості та специфіку сьогодення.

Наша мета - не конкурувати з медичними університетами, а готувати таких спеціалістів, які б вирізнялися високим рівнем фундаментальної підготовки з медичних та суміжних наук. Наприклад, нашу кафедру генетики нині перепрофільовано у кафедру "Загальна та медична генетика». Тобто ми вже зараз змінюємо суто науковий профіль, намагаючись, так би мовити, вирівняти його, збалансувати відповідно до вимог и викликів часу. Адже рівень сучасної медицини дедалі більше потребуватиме фахівців саме з глибокою університетською підготовкою у галузях нанотехнологій, молекулярної біології і біохімії, електрофізіології, лабораторної справи тощо.

Признаюся, була в нас ідея відродити медичний факультет, який існував від початку заснування нашого вишу. Першим деканом медичного факультету Університету св. Володимира був професор В.О. Караваєв. За понад 70 років існування медфаку в складі університету тут набули освіти такі видатні постаті як Данило Заболотний, Михайло Коломійченко, Микола Стражеско, Теофіл Яновський, Микола Волкович, Вадим Іванов та інші світила медицини. Проте, аналізуючи певні факти і реалії, разом з вченою радою дійшли висновку, що фундаментальна підготовка вчених-медиків має відбуватися в Інституті біології та медицини, де працюють відомі наукові сили біологів, фізіологів, генетиків і так далі. Саме тут можлива підготовка висококваліфікованих медиків нового покоління із залученням до навчального процесу провідних вітчизняних та зарубіжних фахівців медицини. До того ж з гордістю можу констатувати, що до Інституту біології і медицини КНУ сьогодні прийшли молоді професори з високим науковим рівнем. Ми пишаємося нашою талановитою молоддю! Це значить, що в нас є гідне майбутнє. В тому числі і в край важливих біологічних сферах. Зокрема, у вивченні життєдайного пробіотичного напряму в медицині, яким багато років плідно займається Дмитро Янковський зі своєю неперевершеною командою.

Я вже згадував на початку, скільки прекрасних науковців було підготовлено при безпосередньому співробітництві Київського національного університету ім. Тараса Шевченка з компанією «О.Д. Пролісок». Саме завдяки такому партнерству маємо змогу поступово наближати наші наукові дослідження до потреб реального життя. Це дуже важливий напрямок! Особливо, коли мова йде про здоров’я людей.

Як свідчать фахівці, рівень кишкових інфекцій самого різного походження завжди був, є і буде показником цивілізованості країни. У нас така динаміка, на жаль, поки що не має чіткої тенденції до зниження. Захворювання проявляють себе на тлі різних порушень мікроекології людей і тварин, слабкості імунної системи, негараздів з продуктами харчування, радіонуклідного навантаження, йодної недостатності. Саме використання препаратів пробіотичного спрямування чи не найраціональніше в комплексі лікувально-профілактичних заходів щодо боротьби з різноманітними захворюваннями. Ідея не нова, в емпіричному вигляді вона реалізувалася у різних народів по-різному, в залежності від харчових звичок, географічної зони, клімату тощо. На наукову основу застосування молочнокислих продуктів для покращення і збереження здоров’я, підвищення життєдіяльності, подовження віку поставлено нашим співвітчизником, лауреатом Нобелевської премії Іллею Мечниковим, почесним доктором нашого університету, який, до слова, дуже цікавився роботами нашого університету, а саме кафедри загальної патології на чолі з професором Володимиром Підвисоцьким.

За останні 100 років створювались та удосконалювались нові засоби та методи використання пробіотиків. Але справжнім науковим вибухом стала розробка багатокомпонентних мікробних препаратів різнобічної спрямованості – мультипробіотиків. Актуальність науково-практичного підходу розробників препаратів типу «Симбітер» - безсумнівна, реалізація ідеї – на самому високому рівні. Як підтвердження вказаного - тисячі пролікованих пацієнтів, підвищення біологічного захисту материнства та дитинства. Адже «Симбітер» та його похідні фактично не мають протипоказань, вони фізіологічні, доступні для широкого кола споживачів. Мені втішно думати про те, що ці вітчизняні профілактично-лікувальні засоби створені українськими вченими і виробляються саме в Україні силами компанії «О.Д. Пролісок» на чолі з Дмитром Янковським.

Розробка в Україні мультикомпонентних пробіотиків, безумовно, є великим досягненням вітчизняної науки. Певен, і нинішні, і прийдешні покоління мають гідно оцінити цей прорив, як би нелегко було сьогодні його творцям. Хочу від всього серця побажати їм подальших успіхів, здоров’я, мужності і творчої наснаги.

Леонід ГУБЕРСЬКИЙ, ректор Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, доктор філософських наук, професор, академік НАН України, НАПН України, заслужений працівник народної освіти України (1996), Герой України (2009).